Вся бібліотека >>>

Зміст книги >>>

 

Книги по будівництву

 Властивості бетону


Побут. Господарство. Будівництво. Техніка

 

ГЛАВА 5. Міцність бетону

 

 

Тріщиноутворення і руйнування при стисненні

 

Гіпотеза Гріффітса застосовується для руйнування під дією розтягуючих сил, але її можна поширити на руйнування при двох - і трехосном напруженому стані, а також при відцентровому стисненні. Навіть коли два головних напруги є стискають, напруги по краях тріщини являють собою розтягнення в деяких точках, що може призвести до руйнування.

Орован обчислив, що максимальне розтягуючу напругу на кінці тріщини при найнебезпечнішою орієнтуванні відноситься до основного напрузі осі координат як функції двох основних напруг Р і Q. Критерій зламу графічно представлений на рис. 5.10, де До - міцність при осьовому розтягуванні. Руйнування виникає при такому поєднанні Р і Q, коли точка, характеризує напружений стан, знаходиться за межами області обмеженої кривої.

На рис. 5.10 видно, що злам може виникнути, коли застосовується позацентровий стиск; фактично це спостерігалося при випробуванні бетонних зразків на стиск. Номінальна міцність при стисненні в даному випадку дорівнює 8 /З, тобто міцність, що перевищує у вісім разів міцність при розтягуванні, встановлену при випробуванні на чисте розтяг. Дана цифра узгоджується з спостережуваними величинами співвідношення між міцністю при стисненні і міцністю при розтягуванні. Існує, проте, ряд труднощів при узгодження деяких аспектів теорії Гріффітса з піднаглядним напрямком тріщин у зразках, підданих стиску. Хоча можливо, що руйнування в такому зразку визначається поперечної деформацією, визначеної з допомогою коефіцієнта Пуассона. Порядок значень коефіцієнта Пуассона для бетону такий, що для елементарних об'ємів, досить віддалених від плит випробувальної машини, кінцева поперечна деформація може перевищити граничну розтяжність бетону. Руйнування виникає завдяки розколювання під прямими кутами по відношенню до напрямку навантаження, що досить часто спостерігається, особливо у зразках, у яких висота більше ширини.



Коефіцієнт Пуассона коливається приблизно між 0,11 для бетону з високою міцністю і 0,21 для малопрочных бетонів. Показово, що співвідношення між нормальними прочностями на розтяг і стиск для різних бетонів змінюється подібним чином і приблизно в тих же межах. Таким чином, існує можливість зв'язку між ставленням номінальних міцностей і коефіцієнтом Пуассона. Є підстава припускати, що механізм, що викликає виникнення первинних тріщин при одновісному стисненні і розтягу при згині, той же самий. Природа цього механізму не встановлена, але тріщиноутворення відбувається, ймовірно, в результаті місцевих порушення зчеплення між цементним каменем і заповнювачем.

Кінцеве руйнування під дією внецентренного стиснення є руйнуванням або кристалів цементного каменю при розтягуванні, або порушенням зчеплення в напрямку, перпендикулярному прикладеного навантаження, або руйнуванням, зумовленим розвитком сколювання по похилих площадках. Можливо, що гранична деформація є критерієм руйнування, але рівень деформації змінюється в залежності від міцності бетону: чим вище міцність, тим нижче гранична деформація. Деякі типові значення наводяться нижче.

При трехосном стисненні руйнування має відбутися в внаслідок роздроблення; механізм руйнування, отже, абсолютно відмінний від описаного вище. Збільшення поперечного обтиснення підвищує міцність при осьовому навантаженні, що підтверджується даними рис. 5.11. При дуже високій ступеня поперечного обтиснення були досягнуті вкрай високі міцності (рис. 5.12).

Поперечний розтягуюче напруга впливає аналогічно але, зрозуміло, у зворотному напрямку. Це положення добре узгоджується з теоретичними розрахунками.

Відомо, що динамічна міцність бетону повинна бути нижче статичної міцності, що пояснюється утворенням і прогресивним розвитком тріщин. Нескінченне число повторень може бути витримана тільки в тому випадку, якщо максимальна напруга не перевищує 50% статичної граничної міцності. Це застосовно до стиснення і вигину. Число циклів, що може витримати бетон, швидко зменшується зі збільшенням максимального напруги: наприклад, при напрузі, що дорівнює 70% номінального межі, приблизно в 5000 циклах відбувається руйнування.

    

 «Властивості бетону» Наступна сторінка >>>

 

Дивіться також:

 

Як приготувати бетон і будівельні розчини

Вихідні матеріали 1.1. Мінеральні в'яжучі речовини 1.2. Заповнювачі 1.3. Вода 1.4. Визначення необхідної кількості матеріалів Будівельні розчини 2.1. Властивості будівельних розчинів 2.2. Види будівельних розчинів 2.3. Приготування будівельних розчинів 2.4. Склади Бетони 3.1. Види бетону 3.2. Властивості бетону 3.3. Приготування бетонного розчину 3.4. Склади 3.5. Шлакобетон 3.6. Опілкобетон

 

Високоміцний бетон

Глава I. ОСОБЛИВОСТІ ТЕХНОЛОГІЇ ВИГОТОВЛЕННЯ ВИСОКОМІЦНИХ БЕТОНІВ

1. МАТЕРІАЛИ, ВИКОРИСТОВУВАНІ ДЛЯ ПРИГОТУВАННЯ БЕТОНУ

2. ВПЛИВ ЯКОСТІ ТА ДОЗУВАННЯ СКЛАДОВИХ НА ВЛАСТИВОСТІ БЕТОНУ ТА БЕТОННОЇ СУМІШІ

3. ПІДБІР СКЛАДУ ТА КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ ВИСОКОМІЦНОГО БЕТОНУ

4. ОТРИМАННЯ ВИСОКОМІЦНОГО БЕТОНУ В ВИРОБНИЧИХ УМОВАХ

Глава 2. ВПЛИВ ЗМІНИ СТРУКТУРИ ЗАТВЕРДІЛОГО БЕТОНУ НА ЙОГО МЕХАНІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ПІД ДІЄЮ ЗОВНІШНІХ ФАКТОРІВ

1. МІЦНІСТЬ ТА ДЕФОРМАЦІЇ БЕТОНУ

2. ДІАГРАМА СТАНІВ БЕТОНУ І ПАРАМЕТРИЧНІ ТОЧКИ

3. ВПЛИВ ПАРАМЕТРІВ RT НА ЗАКОНОМІРНОСТІ ДЕФОРМУВАННЯ І МІЦНІСТЬ БЕТОНУ

4. ЗАКОНОМІРНОСТІ ДЕФОРМУВАННЯ І РУЙНУВАННЯ СТРУКТУРИ БЕТОНУ ПРИ СКЛАДНИХ НАПРУЖЕНИХ СТАНАХ

Г л а в a III. МІЦНІСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ БЕТОНУ ПРИ КОРОТКОЧАСНОМУ СТАТИЧНОМУ НАВАНТАЖЕННІ

2. МІЦНІСТЬ ПРИ ОСЬОВОМУ РОЗТЯГУВАННІ

3. МІЦНІСТЬ НА РОЗТЯГ ПРИ ВИГИНІ І РОЗКОЛЮВАННІ

4. НОРМАТИВНІ І РОЗРАХУНКОВІ ОПОРУ ВИСОКОМІЦНИХ БЕТОНІВ

Глава IV. МІЦНІСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ БЕТОНУ ПРИ БАГАТОРАЗОВОМУ ТА ТРИВАЛОМУ НАВАНТАЖЕННІ

2. МІЦНІСТЬ БЕТОНУ ПРИ ТРИВАЛОМУ НАВАНТАЖЕННІ

Г л а в а V. ДЕФОРМАЦІЇ БЕТОНУ ПРИ КОРОТКОЧАСНОМУ НАВАНТАЖЕННІ. МОДУЛЬ ПРУЖНОСТІ БЕТОНУ

1. МЕТОДИ ОЦІНКИ МОДУЛЯ ПРУЖНОСТІ БЕТОНУ

3. АНАЛІЗ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ ЗВ'ЯЗКУ МІЖ МОДУЛЕМ ПРУЖНОСТІ І МІЦНІСТЮ ВАЖКОГО БЕТОНУ

4. ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКУ МОДУЛЯ ПРУЖНОСТІ І МІЦНОСТІ БЕТОНУ

5. ДЕЯКІ ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З НОРМУВАННЯ ПРУЖНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ВИСОКОМІЦНОГО БЕТОНУ

6. ГРАНИЧНА ДЕФОРМАТИВНІСТЬ БЕТОНУ ПРИ КОРОТКОЧАСНОМУ НАВАНТАЖЕННІ

Глава VI. ДЕФОРМАЦІЇ БЕТОНУ ПРИ ТРИВАЛОМУ НАВАНТАЖЕННІ. ПОВЗУЧІСТЬ БЕТОНУ

1. ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ПОВЗУЧІСТЬ БЕТОНУ

2. ХАРАКТЕР ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКУ МІЖ ПОВЗУЧІСТЮ І МІЦНІСТЮ БЕТОНУ

3. АНАЛІЗ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ЗВ'ЯЗКІВ ПОВЗУЧОСТІ І МІЦНОСТІ ВАЖКОГО БЕТОНУ НА ОСНОВІ ВИРАЗІВ

4. ПРО ВПЛИВ РУХЛИВОСТІ БЕТОННОЇ СУМІШІ НА ПОВЗУЧІСТЬ ВИСОКОМІЦНОГО БЕТОНУ

5. ОЦІНКА ВЛАСТИВОСТЕЙ ПОВЗУЧОСТІ ВИСОКОМІЦНИХ БЕТОНІВ ПРИ ПРОЕКТУВАННІ КОНСТРУКЦІЙ

6. ОСОБЛИВОСТІ ДЕФОРМАЦІЇ ВИСОКОМІЦНОГО БЕТОНУ В НЕЛІНІЙНІЙ ОБЛАСТІ

Г л а в а VII. ВЛАСНІ ДЕФОРМАЦІЇ БЕТОНУ. УСАДКА БЕТОНУ

1. ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ВЕЛИЧИНУ УСАДКИ БЕТОНУ

2. ПРО ДЕФОРМАЦІЙ ЗВ'ЯЗКУ УСАДКИ З ВЛАГОФИЗИЧЕСКИМИ ПРОЦЕСАМИ В БЕТОНІ

3. УСАДКА БЕТОНІВ РІЗНОЇ МІЦНОСТІ

4. РУХЛИВІСТЬ БЕТОННОЇ СУМІШІ І УСАДКА ВИСОКОМІЦНОГО БЕТОНУ

5. ПРАКТИЧНИЙ МЕТОД ПРОГНОЗУВАННЯ ДЕФОРМАЦІЙ УСАДКИ ВИСОКОМІЦНИХ БЕТОНІВ

Глава VIII. ЗМІНА У ЧАСУ МІЦНІСНИХ І ДЕФОРМАТИВНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ БЕТОНУ

1. ОЦІНКА ЗРОСТАННЯ У ЧАСІ МІЦНІСНИХ ХАРАКТЕРИСТИК БЕТОНУ

2. ВПЛИВ СТАРІННЯ БЕТОНУ НА ЙОГО ДЕФОРМАТИВНІ ВЛАСТИВОСТІ

Г л а в а IX. ПРОБЛЕМИ ДОВГОВІЧНОСТІ ВИСОКОМІЦНОГО БЕТОНУ

1. СТІЙКІСТЬ БЕТОНУ В АГРЕСИВНИХ СЕРЕДОВИЩАХ

2. МОРОЗОСТІЙКІСТЬ БЕТОНУ

Глава X. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИСОКОМІЦНИХ БЕТОНІВ

 

Розчини будівельні

1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

 2. ВИЗНАЧЕННЯ РУХЛИВОСТІ РОЗЧИННОЇ СУМІШІ

3. ВИЗНАЧЕННЯ ЩІЛЬНОСТІ РОЗЧИНОВОЇ СУМІШІ

4. ВИЗНАЧЕННЯ РОЗШАРУВАННЯ РОЗЧИНОВОЇ СУМІШІ

5. ВИЗНАЧЕННЯ ВОДОУДЕРЖИВАЮЩЕЙ ЗДАТНІСТЬ РОЗЧИНОВОЇ СУМІШІ

6. ВИЗНАЧЕННЯ МІЦНОСТІ РОЗЧИНУ НА СТИСК

7. ВИЗНАЧЕННЯ СЕРЕДНЬОЇ ЩІЛЬНОСТІ РОЗЧИНУ

8. ВИЗНАЧЕННЯ ВОЛОГОСТІ РОЗЧИНУ

9. ВИЗНАЧЕННЯ ВОДОПОГЛИНАННЯ РОЗЧИНУ

10. ВИЗНАЧЕННЯ МОРОЗОСТІЙКОСТІ РОЗЧИНУ

 

Суміші бетонні