Вся бібліотека >>>

Зміст книги >>>

 

Книги по будівництву

 Властивості бетону


Побут. Господарство. Будівництво. Техніка

 

ГЛАВА 6. Пружність, усадка та повзучість бетону

 

 

Усадка за рахунок карбонізації бетону

 

Крім усадки при висиханні бетон піддається усадці за рахунок карбонізації. Це явище було виявлено тільки останнім часом і в більшості наявних експериментальних даних по усадці, величина усадки при висиханні включає в себе і усадку при карбонізації бетону. Однак природа усадки при карбонізації і висиханні абсолютно різна.

Вуглекислий газ СО2, наявний в атмосфері, в присутності вологи вступає у взаємодію з продуктами гідратації клінкерних мінералів. Ця взаємодія відбувається навіть при малих концентраціях СО2 в атмосфері, де парціальний тиск СО2 близько ЗХЮ~4 атмосфери; провітрюваній лабораторії парціальний тиск може становити до 12X10~4 ат. Ступінь карбонізації збільшується зі збільшенням концентрації СО2 в повітрі.

У присутності СО2 карбонізуется Са(ВІН)2 бетону до СаСОз, такі ж реакції вступають і деякі інші продукти гідратації цементу. Ці реакції можуть протікати при низьких концентраціях СО2 в атмосфері, однак глибина карбонізації незначна і повільно збільшується у часі.

Ступінь карбонізації легко визначається при обробці свіжого розрізу бетону фенолфталеїном, при цьому Са(ВІН)2 набуває малиновий колір, в той час як карбонизован-ний ділянку бетону не забарвлюється. Ступінь карбонізації залежить також від вологості бетону і відносній вологості навколишнього середовища. Розмір зразків теж впливає на карбонізацію. Це пов'язано з тим, що волога, що утворюється в результаті взаємодії Са(ОН)2 з СО2, прагне дифундувати в атмосферу з тим, щоб встановилася рівновага всередині зразків. Якщо дифузія протікає повільно, то тиск пари в бетоні збільшується до стану насичення і проникання СОг у зразок призупиняється.



Карбонізація супроводжується збільшенням ваги і усадкою бетону, яка при карбонізації викликається розчиненням кристалів Са(ОН)2 під дією стискаючих напруг (викликаних дією усадки при висушуванні) і відкладенням СаСОз в ненапружених обсягах.

На рис. 6.19 наведені криві усадки при висиханні розчинних зразків, що зберігалися в атмосфері, вільної від СО2, але з різною вологістю, а також криві усадки під дією подальшої карбонізації. Як видно з наведених графічних залежностей, карбонізація призводить до збільшення усадки при значеннях відносної вологості повітря, від 100% ДО 25%. В останньому випадку в поро-вом просторі цементного каменю міститься недостатньо вологи для освіти з СОг вугільної кислоти. При 100% вологості пори бетону заповнені водою, і дифузія СОг в цементний камінь протікає дуже повільно; можливо також, що дифузія іонів кальцію з цементного каменю призводить до утворення СаСОз з подальшою кольматацией пір, розташованих в поверхневому шарі.

Послідовність протікання процесів висихання і карбонізації в значній мірі впливає на величину загальної усадки.

Одночасне висихання і карбонізація призводить до меншою усадки, ніж у випадку, коли карбонізація відбувається після висихання (рис. 6.20), так як в першому випадку велика частина процесу карбонізації йде при відносній вологості більше 50%, а при цих умовах усадка за рахунок карбонізації бетону автоклавного твердіння дуже мала.

У разі, коли бетон піддається поперемінному зволоження і висушування в атмосфері, що містить СОг, усадка, обумовлена карбонізацією (в циклі висихання), стає значно помітнішим. При це в будь-якій стадії усадка більше, ніж в атмосфері, не містить СО2, оскільки карбонізація збільшує величину незворотною її частини і може сприяти утворенню тріщин в бетоні.

Карбонізація бетону, що передує випробувань при змінному зволоженні і висушуванні, зменшує вологісні деформації іноді наполовину. Ця обставина використовується в практичних цілях шляхом попередньою карбонізації елементів заводського виготовлення, що проводиться відразу після розпалубки. У цьому випадку при строгому дотриманні вологісних умов при карбонізації отримують бетон з малими величинами вологісних деформацій.

Карбонізація бетону призводить також до збільшення його міцності і зниження проникності внаслідок того, що вода, що виділяється при карбонізації, сприяє гідратації, а СаСО3 ущільнює цементний камінь.

    

 «Властивості бетону» Наступна сторінка >>>

 

Дивіться також:

 

Як приготувати бетон і будівельні розчини

Вихідні матеріали 1.1. Мінеральні в'яжучі речовини 1.2. Заповнювачі 1.3. Вода 1.4. Визначення необхідної кількості матеріалів Будівельні розчини 2.1. Властивості будівельних розчинів 2.2. Види будівельних розчинів 2.3. Приготування будівельних розчинів 2.4. Склади Бетони 3.1. Види бетону 3.2. Властивості бетону 3.3. Приготування бетонного розчину 3.4. Склади 3.5. Шлакобетон 3.6. Опілкобетон

 

Високоміцний бетон

Глава I. ОСОБЛИВОСТІ ТЕХНОЛОГІЇ ВИГОТОВЛЕННЯ ВИСОКОМІЦНИХ БЕТОНІВ

1. МАТЕРІАЛИ, ВИКОРИСТОВУВАНІ ДЛЯ ПРИГОТУВАННЯ БЕТОНУ

2. ВПЛИВ ЯКОСТІ ТА ДОЗУВАННЯ СКЛАДОВИХ НА ВЛАСТИВОСТІ БЕТОНУ ТА БЕТОННОЇ СУМІШІ

3. ПІДБІР СКЛАДУ ТА КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ ВИСОКОМІЦНОГО БЕТОНУ

4. ОТРИМАННЯ ВИСОКОМІЦНОГО БЕТОНУ В ВИРОБНИЧИХ УМОВАХ

Глава 2. ВПЛИВ ЗМІНИ СТРУКТУРИ ЗАТВЕРДІЛОГО БЕТОНУ НА ЙОГО МЕХАНІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ПІД ДІЄЮ ЗОВНІШНІХ ФАКТОРІВ

1. МІЦНІСТЬ ТА ДЕФОРМАЦІЇ БЕТОНУ

2. ДІАГРАМА СТАНІВ БЕТОНУ І ПАРАМЕТРИЧНІ ТОЧКИ

3. ВПЛИВ ПАРАМЕТРІВ RT НА ЗАКОНОМІРНОСТІ ДЕФОРМУВАННЯ І МІЦНІСТЬ БЕТОНУ

4. ЗАКОНОМІРНОСТІ ДЕФОРМУВАННЯ І РУЙНУВАННЯ СТРУКТУРИ БЕТОНУ ПРИ СКЛАДНИХ НАПРУЖЕНИХ СТАНАХ

Г л а в a III. МІЦНІСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ БЕТОНУ ПРИ КОРОТКОЧАСНОМУ СТАТИЧНОМУ НАВАНТАЖЕННІ

2. МІЦНІСТЬ ПРИ ОСЬОВОМУ РОЗТЯГУВАННІ

3. МІЦНІСТЬ НА РОЗТЯГ ПРИ ВИГИНІ І РОЗКОЛЮВАННІ

4. НОРМАТИВНІ І РОЗРАХУНКОВІ ОПОРУ ВИСОКОМІЦНИХ БЕТОНІВ

Глава IV. МІЦНІСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ БЕТОНУ ПРИ БАГАТОРАЗОВОМУ ТА ТРИВАЛОМУ НАВАНТАЖЕННІ

2. МІЦНІСТЬ БЕТОНУ ПРИ ТРИВАЛОМУ НАВАНТАЖЕННІ

Г л а в а V. ДЕФОРМАЦІЇ БЕТОНУ ПРИ КОРОТКОЧАСНОМУ НАВАНТАЖЕННІ. МОДУЛЬ ПРУЖНОСТІ БЕТОНУ

1. МЕТОДИ ОЦІНКИ МОДУЛЯ ПРУЖНОСТІ БЕТОНУ

3. АНАЛІЗ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ ЗВ'ЯЗКУ МІЖ МОДУЛЕМ ПРУЖНОСТІ І МІЦНІСТЮ ВАЖКОГО БЕТОНУ

4. ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКУ МОДУЛЯ ПРУЖНОСТІ І МІЦНОСТІ БЕТОНУ

5. ДЕЯКІ ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З НОРМУВАННЯ ПРУЖНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ВИСОКОМІЦНОГО БЕТОНУ

6. ГРАНИЧНА ДЕФОРМАТИВНІСТЬ БЕТОНУ ПРИ КОРОТКОЧАСНОМУ НАВАНТАЖЕННІ

Глава VI. ДЕФОРМАЦІЇ БЕТОНУ ПРИ ТРИВАЛОМУ НАВАНТАЖЕННІ. ПОВЗУЧІСТЬ БЕТОНУ

1. ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ПОВЗУЧІСТЬ БЕТОНУ

2. ХАРАКТЕР ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКУ МІЖ ПОВЗУЧІСТЮ І МІЦНІСТЮ БЕТОНУ

3. АНАЛІЗ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ЗВ'ЯЗКІВ ПОВЗУЧОСТІ І МІЦНОСТІ ВАЖКОГО БЕТОНУ НА ОСНОВІ ВИРАЗІВ

4. ПРО ВПЛИВ РУХЛИВОСТІ БЕТОННОЇ СУМІШІ НА ПОВЗУЧІСТЬ ВИСОКОМІЦНОГО БЕТОНУ

5. ОЦІНКА ВЛАСТИВОСТЕЙ ПОВЗУЧОСТІ ВИСОКОМІЦНИХ БЕТОНІВ ПРИ ПРОЕКТУВАННІ КОНСТРУКЦІЙ

6. ОСОБЛИВОСТІ ДЕФОРМУВАННЯ ВИСОКОМІЦНОГО БЕТОНУ В НЕЛІНІЙНІЙ ОБЛАСТІ

Г л а в а VII. ВЛАСНІ ДЕФОРМАЦІЇ БЕТОНУ. УСАДКА БЕТОНУ

1. ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ВЕЛИЧИНУ УСАДКИ БЕТОНУ

2. ПРО ДЕФОРМАЦІЙ ЗВ'ЯЗКУ УСАДКИ З ВЛАГОФИЗИЧЕСКИМИ ПРОЦЕСАМИ В БЕТОНІ

3. УСАДКА БЕТОНІВ РІЗНОЇ МІЦНОСТІ

4. РУХЛИВІСТЬ БЕТОННОЇ СУМІШІ І УСАДКА ВИСОКОМІЦНОГО БЕТОНУ

5. ПРАКТИЧНИЙ МЕТОД ПРОГНОЗУВАННЯ ДЕФОРМАЦІЙ УСАДКИ ВИСОКОМІЦНИХ БЕТОНІВ

Глава VIII. ЗМІНА У ЧАСУ МІЦНІСНИХ І ДЕФОРМАТИВНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ БЕТОНУ

1. ОЦІНКА ЗРОСТАННЯ У ЧАСІ МІЦНІСНИХ ХАРАКТЕРИСТИК БЕТОНУ

2. ВПЛИВ СТАРІННЯ БЕТОНУ НА ЙОГО ДЕФОРМАТИВНІ ВЛАСТИВОСТІ

Г л а в а IX. ПРОБЛЕМИ ДОВГОВІЧНОСТІ ВИСОКОМІЦНОГО БЕТОНУ

1. СТІЙКІСТЬ БЕТОНУ В АГРЕСИВНИХ СЕРЕДОВИЩАХ

2. МОРОЗОСТІЙКІСТЬ БЕТОНУ

Глава X. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИСОКОМІЦНИХ БЕТОНІВ

 

Розчини будівельні

1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

 2. ВИЗНАЧЕННЯ РУХЛИВОСТІ РОЗЧИННОЇ СУМІШІ

3. ВИЗНАЧЕННЯ ЩІЛЬНОСТІ РОЗЧИНОВОЇ СУМІШІ

4. ВИЗНАЧЕННЯ РОЗШАРУВАННЯ РОЗЧИНОВОЇ СУМІШІ

5. ВИЗНАЧЕННЯ ВОДОУДЕРЖИВАЮЩЕЙ ЗДІБНОСТІ РОЗЧИНОВОЇ СУМІШІ

6. ВИЗНАЧЕННЯ МІЦНОСТІ РОЗЧИНУ НА СТИСК

7. ВИЗНАЧЕННЯ СЕРЕДНЬОЇ ЩІЛЬНОСТІ РОЗЧИНУ

8. ВИЗНАЧЕННЯ ВОЛОГОСТІ РОЗЧИНУ

9. ВИЗНАЧЕННЯ ВОДОПОГЛИНАННЯ РОЗЧИНУ

10. ВИЗНАЧЕННЯ МОРОЗОСТІЙКОСТІ РОЗЧИНУ

 

Суміші бетонні