Вся бібліотека >>>

Зміст книги >>>

 

Будівництво та ремонт

 Високоміцний бетон


Побут. Господарство. Техніка

 

5. ОЦІНКА ВЛАСТИВОСТЕЙ ПОВЗУЧОСТІ ВИСОКОМІЦНИХ БЕТОНІВ ПРИ ПРОЕКТУВАННІ КОНСТРУКЦІЙ

 

 

При оцінці деформацій повзучості високоміцного бетону слід виходити з того, що встановлені загальні закономірності зв'язку між повзучістю і міцністю важкого бетону залишаються справедливими у широкому діапазоні зміни міцності (в усякому разі до 1000 кПсм2). У зв'язку з цим при прогнозі властивостей повзучості високоміцного бетону можна користуватися Вказівками СН 365-67, розроблених стосовно до бетонів звичайної міцності [108]. Наведений радіус перерізу р підраховують при цьому з урахуванням фактичних розмірів і конфігурації перерізу елемента ( ділянки периметра, захищені від вільного вологообміну з навколишнім середовищем, не враховуються). Відносна вологість середовища 0 приймається як середня величина за час знаходження бетону під навантаженням. Вплив старіння бетону враховується або в функції часу т, або у функції відносної міцності бетону R%IR в момент навантаження (див. главу VIII). Для оцінки тепловологісного впливу обробки на повзучість бетону у вираз (VI. 17) вводять додатковий коефіцієнт £п, який приймається в середньому рівним 0,9 [79, 94, 110]. Щоб підтвердити ефективність застосування запропонованої методики для оцінки деформацій повзучості високоміцних бетонів, нами були використані наявні результати лабораторних випробувань високоміцного бетону (марки понад 500), завантаження в віці 28 діб в умовах контрольованої атмосферної вологості (табл. 13).

Розрахункові граничні значення міри повзучості були обчислені з урахуванням умов проведення експериментів (див. табл. 13) виразу (VI. 17) при |t = 1. Величини Сн підраховували за формулою (VI. 13) при kn = 16 • 10~6.

Одночасно для порівняння величини деформації були підраховані за методикою ЕКБ [96 ], а також за запропонованою Улицким [94] і Вагнером [201]. Результати, отримані при обчисленні деформацій усіма чотирма методами, потім порівнювали з досвідченими значеннями цих деформацій.



У дослідах були використані цементи різної активності, включаючи високоміцний особливо швидкотвердіючий цемент (серії 5-21 і 26-29). В ряді серій застосовували бетонні суміші з дуже низькими В/Ц (серії 12, 13, 18- 21, 29), а також дрібнозернисті піщані бетони (серії 20 і 29). Різні були методи ущільнення сумішей. Крім звичайного вібрування (вібростіл, вібробулава і т. д.) застосовували ручну укладання суміші (серії 4-б, 9, 14), високочастотну вібрацію (серії 26-28), вібрацію з вантажем (серія 8), роздільну укладання крупного заповнювача і розчину (серія 30), а також інтенсивні методи ущільнення з допомогою силового прокату ( серія 29). В окремих випадках використовували тепловлажностную обробку бетону ( серії 24, 25, 27, 28).

Як видно з табл. 13, технологічні прийоми виготовлення високоміцних бетонів не зробили помітного впливу на результати оцінки властивостей повзучості цих бетонів. Тому є підстави вважати, що метод отримання бетону високої міцності сам по собі не має в даному випадку вирішального значення.

Параметри статистичного розподілу всієї сукупності результатів оцінки досвідчених величин деформацій - середня величина відхилення розрахункових та експериментальних значень міри повзучості цср і коефіцієнти варіації цього відносини б - наведено в табл. 14.

Дані табл. 14 свідчать про те, що пропонована методика (тобто СН 365-67), заснована на використанні простої емпіричної залежності (VI. 13), задовільно описує деформативні особливості високоміцних бетонів. Розрахункові і досвідчені значення деформацій добре збігаються в усіх випадках, незважаючи на те що самі досвідчені величини заходи повзучості в різних серіях випробувань коливаються в досить широких межах від 1,9 X Ю-6 до 12,1 X Ю-6 (див. табл. 13). При цьому значення статистичних параметрів виходять приблизно такими ж, як і при оцінці деформацій повзучості бетонів звичайної міцності

Використання більш складної залежності (VI. 10),прийнятої у методиці ЕКБ, призводить до завищення дійсних деформацій високоміцних бетонів в середньому і кілька більшого поширення результатів. Як показали О. Я. Берг і Е. Н. Щербаков [20, 118], при розширенні розглянутого діапазону міцності бетону (від 100 до 1000 кГ/см2) результати, обчислені за методикою ЕКБ, в середньому нижче досвідчених величин деформацій, причому розкид одержуваних результатів помітно зростає. Це обумовлено особливостями вираження (VI. 10) і, зокрема,

характером зміни функції k u (див. стор 123). У будь-якому наявність додаткових параметрів у формулі (VI. 10) у порівнянні з (VI. 13) не сприяє підвищенню точності прогнозу величин деформацій повзучості.

Найменш стійкий збіг розрахункових та експериментальних величин спостерігається при використанні методів, які не враховують безпосередньо міцнісних характеристик бетону при оцінці деформацій повзучості (методика І. В. Улицького, Вагнера). При цьому найбільше середнє відхилення (26%) спостерігається при розрахунку за методикою Вагнера.

Отримані результати дозволяють об'єктивно віддати перевагу методику прогнозу величин деформацій повзучості як звичайних, так і високоміцних бетонів за формулою (VI. 13).

Часто обговорюється питання про те, наскільки правомірно використовувати результати лабораторних випробувань для оцінки повзучості елементів реальних споруд, що працюють в природних кліматичних умовах. Як показують дослідження [79], розвитку деформацій повзучості в умовах сезонного зміни вологості і температури повітря дійсно властиві деякі особливості. Одна з них полягає в тому, що повзучість розвивається переважно в теплу пору року. У зв'язку з цим при оцінці деформативності бетону в природних кліматичних умовах [79, ЗА] потрібно оперувати не середньорічний вологістю в районі розташування споруди, а середньою відносною вологістю в теплий період року. Це положення було підтверджено О. Я. Бергом і Е. Н. Щербаковим [ПЗ, 118] на основі аналізу результатів вимірювання деформацій повзучості бетону звичайної міцності в природних умовах

    

 «Високоміцний бетон» Наступна сторінка >>>

 

Дивіться також: Бетон і будівельні розчини Вихідні матеріали 1.1. Мінеральні в'яжучі речовини 1.2. Заповнювачі 1.3. Вода 1.4. Визначення необхідної кількості матеріалів Будівельні розчини 2.1. Властивості будівельних розчинів 2.2. Види будівельних розчинів 2.3. Приготування будівельних розчинів 2.4. Склади Бетони 3.1. Види бетону 3.2. Властивості бетону 3.3. Приготування бетонного розчину 3.4. Склади 3.5. Шлакобетон 3.6. Опілкобетон