Вся бібліотека >>>

Зміст книги >>>

 

Будівництво та ремонт

 Високоміцний бетон


Побут. Господарство. Техніка

 

2. ХАРАКТЕР ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКУ МІЖ ПОВЗУЧІСТЮ І МІЦНІСТЮ БЕТОНУ

 

 

Спроби відшукати таку взаємозв'язок неодноразово робилися в останні роки. Перша з них була зроблена в 1950 р. в Цюріхській лабораторії випробування матеріалів [199].

Рекомендації Європейського комітету з бетону [96] також дозволяють уявити міру повзучості у вигляді виразу, який містить в якості одного з параметрів марочну міцність бетону

Порівнюючи розглянуті вирази, приходимо до висновку, що для одного і того ж бетону та інших рівних умов вони по-різному оцінюють величину заходи повзучості. В табл. 11 в якості прикладу наведені розрахункові значення Ст(28) за формулами (VI.7) - (VI. 10) для орієнтовних складів бетону марок 200, 400 і 600 в умовах навантаження, прийнятих за початкові (р = 2,5 см, 0 = 70%, т = 28 діб)

Розбіжності у величинах Ст(28) для бетону заданої міцності будуть зберігатися і при будь-яких інших можливих варіанти дозування складових для отримання бетону даної марочної міцності.

Аналогічні невідповідності виявлені і в інших відомих в даний час рекомендації, що встановлюють кількісні співвідношення заходи повзучості важкого бетону і його міцності (без урахування інших технологічних параметрів). Пропоновані залежності Cm(28) = f(R), зіставлені між собою стосовно однаковим початковим умовам навантаження бетону, розрізняються не тільки кількісно, але і якісно (див., наприклад, криві 3 і 4 па рис. 48).



Більшість розглянутих залежностей, аналітичних (табл. 11), так і в чисельній формі (рис. 48), відносяться до бетонів звичайної міцності (марки до 600).

При аналізі даних табл. 11 і рис. 48 виникає питання про те, наскільки універсальні безпосередні зв'язки такого роду для будь-якого важкого бетону розглянутої категорії. Існуючі точки зору на цей вельми суперечливі.

На думку А. В. Саталкина 178], Невилля [171], Клі-гера [163], деформативная здатність бетону закономірно зменшується по мірі зростання його міцності в момент навантаження (тобто в даному випадку марочної міцності). І. Н. Серьогін [79] прийшов до висновку, що марка важкого бетону сама по собі дозволяє досить надійно судити про властивості повзучості цього матеріалу, і впливом інших технологічних параметрів можна знехтувати. На думку інших дослідників, зокрема Лермита [52], форма відповідної далеко зв'язку не доведена, оскільки систематичні дослідження в цьому напрямку відсутні. І. в. Улицький [94], стверджує, що міцність бетону взагалі не може служити критерієм для оцінки властивостей повзучості.

Однак експериментальні результати формально не дають достатніх підстав для будь-якого з цих тверджень. У дослідах Гуммеля [157] випробування на повзучість піддавалися, наприклад, два різних склади бетону ( на різних цементах), має приблизно однакову ку-ковую міцність 28-добовому віці (504 і 519 кГ/см2). У зразків, завантажених у цьому віці, через 1100 доби виявлена різна повзучість (міра повзучості 5х 10~6 і 8х Ю~6 відповідно). У той же час у таких випробуваннях Хансона [150] повзучість бетону двох складів, приготованого на різних цементах і має приблизно однакову кубиковую міцність (485 і 550 кГ/см2), виявилася через 1000 доби також приблизно однаковою (міра повзучості 10,9 х Ю-6 і 10,3 X 10~6). Аналогічні результати отримані в дослідах Уоша [205].

Зазначені суперечності та розбіжності не знайшли до цього часу задовільного пояснення. Враховуючи характер впливу найважливіших технологічних факторів на повзучість важкого бетону і його міцність, спробуємо простежити принципову форму взаємозв'язку цих характеристик матеріалу.

На підставі отриманого виразу (VI. 13) з урахуванням експериментальних даних про вплив старіння бетону на деформації] повзучості (див. главу VIII) вдається сформулювати [110] загальне положення про характер зв'язку між величиною міри повзучості бетону Ст(р) при завантаженні в довільному віці т і його абсолютної міцністю Rx в тому ж віці.

При завантаженні бетону на більш ранніх або більш пізніх стадіях процесу твердіння зв'язок у формі (VI. 15) вже не простежується. При RXIR <. 0,7 оцінка деформацій повзучості за абсолютною міцності бетону Rx привела б до їх завищення за рахунок неучитываемого істотного впливу зростання міцності після прикладання навантаження. При RxlR > 1 можливо аналогічне явище, але вже за рахунок переважаючого впливу зміни гигрометрического стану тверднучого бетону (див. главу VIII). В межах 0,7 ^ RXIR ^ 1 дія обох зазначених факторів, мабуть, така, що воно взаємно врівноважується.

Однак і в останньому випадку, як випливає з виразів (VI. 13) і (VI. 15), жодної однозначної залежності між мірою повзучості бетону і його міцність в момент загро-вання не існує. Ця залежність представляється у вигляді серії гіперболічних кривих, кожна з яких відповідає певному постійному витраті води в суміші. Тому нормування деформацій повзучості різних за складом бетонів (навіть при інших рівних умовах) в функції тільки їх міцності є методично неправильним і неминуче призводить до разноречивым результатами (див. рис. 48).

У виразі (VI. 13) ця обставина враховується тим, що поряд з міцністю R тут використовується другий незалежний параметр - витрата води в суміші Ст. Порівняємо отримане вираз з наведеними раніше аналітичними залежностями (VI.7)-(VI. 10) стосовно однаковим вихідним умовами навантаження бетону і спробуємо з'ясувати, чим зумовлені відмінності в формі цих залежностей.

Формули Вельми (VI.8) та рекомендацій ЕКБ (VI. 10) можна розглядати, як вираз VI. 13), в якому поряд з множником B/R замість постійного коефіцієнта ku фігурують деякі функції:

у формулі Вельми (VI.8) k's u= Н(В/Ц + 0,33) 10~6; формулою ЕКБ (VI. 10) ^ = 0,92

Легко встановити, що можливе в звичайних межах

зміна числових значень kn і kn надає порівняно з множником B/R другорядне вплив на результати підрахунків за обома формулами. Ці значення досить близькі до величини коефіцієнта kn = 16 • 10~6 у формулі (VI. 13), однак у формулі Вельми вони зменшуються, а у формулі ЕКБ, навпаки, збільшуються по мірі підвищення марочної міцності бетону (найкращий збіг з ku = 16 • 10~6 виходить відповідно у бетону низьких або високих марок). Найбільш стабільні

при цьому значення kn у формулі ЕКБ, оскільки вводять в параметри В1Ц і YR змінюються при інших рівних умовах взаємно протилежно.

Таким чином, формули Вельми і особливо ЕКБ в неявному вигляді відображають по суті ті ж принципові зв'язку, що і вираз (VI. 13), але в більш складною фор-

мо (коефіцієнти при змінних kn і /дп). Залежність (VI. 13) з постійним значенням коефіцієнта дозволяє спростити виправдано практичні розрахунки, крім того, вона більше відповідає експериментальним закономірностям (див. табл. 13).

Що стосується формул Цюріхській лабораторії (VI.7) і Гуммеля (VI.9), то вони являють собою не більш як приватні випадки вираження (VI. 13).

Перша з них виходить, якщо взяти у формулі (VI. 13) У« 155 л/м3. Тому формула (VI.7) може давати задовільні результати лише при оцінці деформацій бетонів різної міцності, мають зазначену постійну дозування води.

Таким чином, отримане вираз (VI. 13) є найбільш простий і в той же час досить загальною залежністю деформацій повзучості від міцності бетону для важких бетонів розглянутої категорії.

Можна очікувати, що для високоміцних бетонів найбільш близькі результати при оцінці величини деформацій можуть бути отримані за формулами (VI. 13) і ЕКБ. Формули Гуммеля і Вельми мало придатні в цьому випадку і будуть давати занижені значення деформацій.

    

 «Високоміцний бетон» Наступна сторінка >>>

 

Дивіться також: Бетон і будівельні розчини Вихідні матеріали 1.1. Мінеральні в'яжучі речовини 1.2. Заповнювачі 1.3. Вода 1.4. Визначення необхідної кількості матеріалів Будівельні розчини 2.1. Властивості будівельних розчинів 2.2. Види будівельних розчинів 2.3. Приготування будівельних розчинів 2.4. Склади Бетони 3.1. Види бетону 3.2. Властивості бетону 3.3. Приготування бетонного розчину 3.4. Склади 3.5. Шлакобетон 3.6. Опілкобетон