Вся бібліотека >>>

Зміст книги >>>

 

Будівництво та ремонт

 Високоміцний бетон


Побут. Господарство. Техніка

 

5. ДЕЯКІ ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З НОРМУВАННЯ ПРУЖНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ВИСОКОМІЦНОГО БЕТОНУ

 

 

Характер вираження (V.15), а також результати його перевірки з залученням великої сукупності досвідчених даних свідчать про те, що по мірі підвищення міцності бетону модуль пружності дійсно прагне до деякого межі Ет. Тому емпіричні формули типу (V.4), прийняті вітчизняними нормативними документами (СНиП, СН 365-67), більш придатні для оцінки пружних властивостей високоміцних бетонів, ніж вираз (V.5), використовується, зокрема, рекомендаціями ЕКБ (див. наприклад, рис. 34).

Вираз (V.15) дає можливість реально оцінити досяжний межа зниження пружною деформативності важкого бетону по мірі зростання показників міцності цього матеріалу. Припустимо, як і раніше, що граничне значення модуля пружності цементного каменю Ект незалежно від якості портландцементу і віку в момент навантаження знаходиться на рівні Ект = 5 • 105 і приймемо для високоміцних бетонів рт = 0,25-^0,30. З виразу (V.16) бачимо, що відповідна гранична величина Ет для бетону залежить майже виключно від пружних характеристик вживаного заповнювача.

За даними СНиП, які відносяться до поширених заповнювачів з міцних порід (наприклад, граніту), цей межа оцінюється величиною Ет = 5,3 • 105 (див. табл. 7). Проте особливо щільні і міцні вивержені породи (норитах, діорит, базальт тощо) можуть мати модуль пружності, досягає Е3 = 10 • 105. В цьому випадку у відповідності з формулами (V. 15) і (V. 16) при рт = 0,25-^-0,30 Ет = (7,7-8)105. Значення модуля пружності бетону, які, ймовірно, можуть бути досягнуті при використання цих заповнювачів (теоретично допускається можливість отримання бетону міцністю 2000 кПсм2) оцінюються величиною порядку £макс = = (6,5год-6,9) • 105. Отримані цифри досить близько узгоджуються з прогнозами, які були зроблені для високоміцних бетонів на конгресі ФІП в Парижі в 1966 р.

Вплив пружних властивостей заповнювача найбільш складно врахувати при нормуванні величини модуля пружності бетону, оскільки фактичні значення цієї характеристики важко передбачити заздалегідь при проектуванні конструкцій із залізобетону.



Прийнятне рішення може бути отримано тільки на основі статистичної обробки даних про модуль пружності найбільш поширених міцних заповнювачів. Це дозволить обґрунтовано вибрати значення параметра Ф у формулою (V. 15) і одночасно оцінити мінливість цієї величини (а отже, і модуля пружності бетону). До отримання таких даних можна орієнтуватися на середню величину Е3 = 5.5 • 105, відповідну високоякісному великого заповнювача з міцних вивержених порід типу граніту в поєднанні з кварцовим піском.

Воно відрізняється від відповідної залежності СНиП наявністю параметра рт в знаменнику. Обидві залежності співпадають лише у разі, коли рт ж 0,235 (див. табл. 7).

Таким чином, навіть у важких бетонів, виготовлених звичайними технологічними прийомами на однакових за властивостями матеріали, однозначної залежності між модулем пружності бетону і його міцністю не існує. Фактичні значення модуля пружності визначаються крім міцності, принаймні, ще одним технологічним параметром. Цей висновок, сформульований Е. Н. Щербаковим [192], справедливий не тільки для пружних деформацій, але також і для деформацій повзучості і усадки важкого бетону (див. глави VI і VII).

Вираз (V. 18) містить в якості вказаного додаткового параметра величину рт (тобто практично витрата цементу Ц). Вплив її на модуль пружності внаслідок певних взаємозв'язків між технологічними характеристиками бетонної суміші може виражатися побічно. Експериментально виявлено, наприклад [67, 70], що однаковою бетони міцності, але різним способом ущільнені, мають різний модуль пружності. Це положення знаходиться у відповідності з викладеними поглядами на оцінку модуля пружності і пояснюється не стільки впливом методу ущільнення як такого (при однаковому ступені ущільнення), скільки особливостями застосовується в кожному випадку бетонної суміші. Використання більш інтенсивних методів ущільнення (і відповідно більш жорстких сумішей зі зниженим змістом цементного тіста) веде до відносного підвищення [70] модуля пружності бетону при збереженні приблизно однакової міцності.

Практичний висновок, який випливає з наведеного аналізу, полягає в тому, що загальноприйняті методи нормування величини модуля пружності бетону в функції тільки його міцності не відображають дійсних закономірностей зміни цієї величини і є суто наближеними. Це може особливо позначитися на результатах оцінок модуля пружності високоміцних бетонів, оскільки при міцності вище 600 кПсм2 ступеня впливу цього фактора і змісту цементного тіста рт сумірні і повинні враховуватися одночасно. Крім того, істотні відхилення фактичних значень модуля від нормованих по міцності величин можуть спостерігатися у зв'язку з використанням для цих заповнювачів бетонів підвищеної міцності і пружності. Ці особливості високомарочних бетонів слід враховувати поряд з міцністю, використовуючи вираз (V. 15).

Якщо орієнтуватися навіть на певні середні характеристики складових для важкого бетону, то і в цьому разі існуючі методи нормування модуля пружності потребують уточнення. Зазвичай рекомендовані залежно Ех = f(Rx) у вигляді (V.4) справедливі, як зазначалося, при збереженні приблизно однакового витрати цементного тіста в бетонах різної міцності, в той час як на практиці з підвищенням міцності бетону, середні витрати цементу (і отже, цементного тіста), як правило, істотно зростають. З цієї причини в даних СНиП, відповідних середнім значенням рт = 0,235 (див. табл. 7), модуль пружності щодо занижений для низьких марок бетону, у яких зазвичай рт<З 0,235 і, навпаки, завищений для високоміцних бетонів, у яких часто рт >• 0,235. Це обставина може бути врахована за допомогою виразу (V. 18). З урахуванням цього вирази відповідні корективи повинні бути внесені також при оцінці модуля пружності дрібнозернистого (піщаного) бетону (див. розділ 4).

    

 «Високоміцний бетон» Наступна сторінка >>>

 

Дивіться також: Бетон і будівельні розчини Вихідні матеріали 1.1. Мінеральні в'яжучі речовини 1.2. Заповнювачі 1.3. Вода 1.4. Визначення необхідної кількості матеріалів Будівельні розчини 2.1. Властивості будівельних розчинів 2.2. Види будівельних розчинів 2.3. Приготування будівельних розчинів 2.4. Склади Бетони 3.1. Види бетону 3.2. Властивості бетону 3.3. Приготування бетонного розчину 3.4. Склади 3.5. Шлакобетон 3.6. Опілкобетон