Вся бібліотека

Брокгауз і Єфрон

 

Довідкова бібліотека: словники, енциклопедії

Енциклопедичний словник

Брокгауза і Ефрона



::

 

Бенуа

 

- три рос. художника, сини проф. архітектури Миколи Леонтійовича Б. 1) Альберт Миколайович, художник-аквареліст, рід. у 1852 р., навчався в Імп. академії мистецтв за архітектурним відділенню, але по закінченні курсу присвятив себе вивченню акварельного живопису, якою займався і раніше, користуючись порадами проф. Л. Премацци. У 1883-85 рр.., в якості пенсіонера Академії, відвідав Італію, Францію і Іспанію. У 1884 р., за представлені в Академію акварелі, визнаний академіком, а після повернення з подорожі призначений викладачем акварельного живопису. Був одним з засновників Товариства російських акварелістів і залишається донині його діяльним членом; складається спостерігачем за навчанням малювання в технічних школах відомства міністерства фінансів. Зразки його численних творів є в СПб. - у музеї імп. Олександра III, в Москві - в Третьяковській галереї, і в ін. колекціях. 2) Леонтій Миколайович, архітектор, рід. у 1856 р.; вивчав архітектуру в Імп. акад. худож. і закінчив курс в 1879 р. з більш. золот. медаллю, присужденною йому за виконання конкурсної програми: "Проект інвалідного будинку". В якості пенсіонера Академії Бенуа провів три роки за кордоном. За проект народного дому визнаний академіком, в 1892 р. возведений в звання професора, у 1893 р. призначений професором-керівником архітектурної майстерні в Академії. Найважливіші твори цього талановитого зодчого - церква над могилою В. Громова в Новодівичому м-ре, СПб., новий православний собор у Варшаві, црк. в с. Груссе, маєтку р. Нечаєва-Мальцова, будинки облікового банку, страхового товариства "Росія", р. Нечаєва-Мальцова, відділення московського банку в СПб. Ним проведена перебудова будівлі Імп. співочої капели і споруджується (за проектом проф. Грімма і Томишко) усипальниця для осіб імператорської прізвища у Петропавлівській фортеці в СПб. 3) Олександр Миколайович, нар. у 1870 р. По закінченні курсу на юридичному факультеті СПб. унів. присвятив себе цілком мистецтва. Довго жив у Парижі, звідки робив поїздки з художньою метою в Бретані, Нормандії, Англію, Бельгію і Голландію. З 1901 по 1903 р. був редактором збірника "Художні скарби Росії". З самого заснування журналу "Світ мистецтва" Бенуа бере в ньому участь і найближчим виставляє свої малюнки і акварелі на його виставках. В даний час редагує розкішне видання Р. Голике і А. Вильборга: "Російська школа живопису". Головні літературні праці Б. - глава, присвячена російській мистецтву в творі Р. Мутера "Geschichte der Malerei im XIX Jahrhundert" і додаток до російського перекладу цього твору, виданий у 1902 р. під заголовком: "Історія російського живопису в XIX столітті". Багато його історичних і критичних статей по частині мистецтва вміщено в "Світі мистецтва", "Художні скарби Росії", "Щорічнику імп. театрів", "Збірнику міністерства фінансів", газеті "Слово", "Revue encyclopédique" і деяких ін. періодичних виданнях.

 

 

На головну

 

 





рибки, водорості, акваріум соління копчення риби народні засоби інтернет-магазини