Вся бібліотека

Зміст

 

Енциклопедія для дітей. Т. 7. Мистецтво. Ч. 2.

Архітектура, образотворче та декоративно-прикладне мистецтво 17 - 20 століть


Видавництво АВАНТА+

 

Мистецтво Західної Європи

Декоративно-прикладне мистецтво Західної Європи

 

 

Пов'язані посилання

 

«Загальна історія мистецтв»

 

«Основи історії мистецтв»

 


Наскельна живопис

Мистецтво Стародавнього Китаю

Мистецтво Стародавнього Єгипту

Література Стародавнього Сходу

Шумерські таблички, папіруси

Культура індіанців майя Писемність (кодекси) майя

Еротика в мистецтві

Орнаменти та стилі (єгипетські, кельтські давньоруські орнаменти, рококо, бароко і т.д.)

Кельти

Дрезденська збройова палата

Цвінгер

Лондонська Галерея

Із зібрання Лувра

Колекція російських ікон 15-20 століть

Андрій Рубльов. Ікони

Фресковий живопис

 


Електронні альбоми

«Життя і творчість великих художників»

 


Галереї художників в нашій бібліотеці:

З історії реалізму в російській живопис 18-19 століть

Картини російських художників першої половини 19 століття

Картини російських художників 60-их років 19 століття

Картини Васнецова

Картини Врубеля

Картини Левітана

Картини Айвазовського

Картини Шишкіна

Картини Костянтина Васильєва

Картини Кустодієва

Картини Поленова
Картини Маковського
Картини Сєрова
Картини Бенуа
Картини Рєпіна
Картини Сомова
Картини Петрова-Водкіна
Картини Добужинського
Картини Богаєвського
Картини Філонова
Картини Бакста

Картини Коровіна
Картини Бурлюка
Картини Ап. Васнецова
Картини Нестерова
Картини Верещагіна
Картини Крижицького
Картини Куїнджі

Картини Рафаеля Санті
Картини Веласкеса

Картини Боттічеллі

Картини Ренуара

Картини Клода Моне

Картини Ієроніма Босха

Картини Поля Гогена

Картини Ван Гога

Картини Сальвадора Далі

Картини Густава Клімта

Картини Рубенса

Картини Дега

Картини ван Дейка

Картини Ежена Делакруа

Картини Дюрера

Картини Тулуз-Лотрека

Картини Шардена

Картини Рембрандта

Картини Мане
Картини Карла Шпіцвега
Картини Енгра
Картини Ф. Марка
Картини Ганса Гольбейна (Хольбейна) Молодшого
Картини Леонардо да Вінчі
Картини Аксели Галлена-Каллелы

Картини Хаїма Сутіна

 

 

Кожна епоха накладає свій відбиток на предмети, що оточують людину. В кінці XVIII - першій половині XIX ст. політичні режими, погляди, звичаї в Європі приходили і йшли з небаченою раніше швидкістю. Настільки ж стрімко змінювалися і стилі декоративно-прикладного мистецтва.

Центром художніх змін, змін громадських, у той час була Франція. Стиль революції, викликаний до життя Великою Французькою революцією, відмовився від непотрібної розкоші і звернувся до простих, часто навіть простонародним форм побутових предметів. Сучасники вбачали свій ідеал у суворому та стриманому мистецтві республіканського Риму і класичної Греції.

З приходом до влади Наполеона Бонапарта склався стиль ампір. Виконані в цьому стилі декоративно-прикладні вироби за своїм художнім достоїнствам не поступалися архітектурі, скульптурі та живопису. Майстри копіювали античну меблі та посуд, знайдені при розкопках в Помпеях, в мистецтві запанувало вплив імператорського Риму і епохи Відродження. В наполеонівські часи Європа слухняно повторювала прийшли з Франції форми, мотиви та орнаменти. Лише Англія, відкидаючи все французьке, орієнтувалася на застарілі зразки XVIII в, та російські майстри виявляли помітну творчу самостійність. Лише після 1815 р. декоративно-прикладні вироби кожної країни здобули своєрідні національні риси, але законодавцем смаків залишалася Франція.

У 1815 р. імперія Наполеона впала, правління Бурбонів було відновлено, настав період Реставрації (1815-1830 рр..). Стиль Реставрації успадкував багато від ампіру, але повністю втратив притаманну йому суворість пропорцій і форм, а прикраси стали надмірно важкими і пишними.

Майже одночасно, в 10-40-х роках XIX ст. в Німеччині і Австрії процвітав стиль бідермейер. Для створених в цьому стилі предметів характерні невибагливість і легкість обрисів, які цінувалися більше, ніж пишність і величність.

До початку XIX ст. будь-який виріб - глечик, сережки або меблевий гарнітур - було неповторним витвором майстра, який створював його від початку і до кінця. Пізніше майстри замінили художник, малював майбутню річ, і ремісник, воплощавший задум в дереві, фарфорі, металі. По одному малюнку виготовляли десятки однакових предметів. Частина роботи стали виконувати механізми, і декоративно-прикладне мистецтво до середині XIX ст. поступово перетворилася в галузь промисловості.

 

Зміст книги «Енциклопедія мистецтва»