Вся бібліотека

Зміст

 

Енциклопедія для дітей. Т. 7. Мистецтво. Ч. 2.

Архітектура, образотворче та декоративно-прикладне мистецтво 17 - 20 століть


Видавництво АВАНТА+

 

Мистецтво Росії. Живопис

Ілля Рєпін

 

 

Пов'язані посилання

 

«Загальна історія мистецтв»

 

«Основи історії мистецтв»

 


Наскельна живопис

Мистецтво Стародавнього Китаю

Мистецтво Стародавнього Єгипту

Література Стародавнього Сходу

Шумерські таблички, папіруси

Культура індіанців майя Писемність (кодекси) майя

Еротика в мистецтві

Орнаменти та стилі (єгипетські, кельтські давньоруські орнаменти, рококо, бароко і т.д.)

Кельти

Дрезденська збройова палата

Цвінгер

Лондонська Галерея

Із зібрання Лувра

Колекція російських ікон 15-20 століть

Андрій Рубльов. Ікони

Фресковий живопис

 


Електронні альбоми

«Життя і творчість великих художників»

 


Галереї художників в нашій бібліотеці:

З історії реалізму в російській живопис 18-19 століть

Картини російських художників першої половини 19 століття

Картини російських художників 60-их років 19 століття

Картини Васнецова

Картини Врубеля

Картини Левітана

Картини Айвазовського

Картини Шишкіна

Картини Костянтина Васильєва

Картини Кустодієва

Картини Поленова
Картини Маковського
Картини Сєрова
Картини Бенуа
Картини Рєпіна
Картини Сомова
Картини Петрова-Водкіна
Картини Добужинського
Картини Богаєвського
Картини Філонова
Картини Бакста

Картини Коровіна
Картини Бурлюка
Картини Ап. Васнецова
Картини Нестерова
Картини Верещагіна
Картини Крижицького
Картини Куїнджі

Картини Рафаеля Санті
Картини Веласкеса

Картини Боттічеллі

Картини Ренуара

Картини Клода Моне

Картини Ієроніма Босха

Картини Поля Гогена

Картини Ван Гога

Картини Сальвадора Далі

Картини Густава Клімта

Картини Рубенса

Картини Дега

Картини ван Дейка

Картини Ежена Делакруа

Картини Дюрера

Картини Тулуз-Лотрека

Картини Шардена

Картини Рембрандта

Картини Мане
Картини Карла Шпіцвега
Картини Енгра
Картини Ф. Марка
Картини Ганса Гольбейна (Хольбейна) Молодшого
Картини Леонардо да Вінчі
Картини Аксели Галлена-Каллелы

Картини Хаїма Сутіна

 

 

(1844-1930)

 

Ілля Юхимович Рєпін народився в місті Чугуєві Харківської губернії. Він вступив у топографічну школу (де вчили і креслити, і малювати), потім навчався у місцевого художника, який робив розписи в церквах, сам виконав кілька замовлень. На виручені гроші Рєпін поїхав вчитися в Петербург. Відразу потрапити в Академію мистецтв йому не вдалося, тому він вступив у Художній школі Товариства заохочення художників, де познайомився з Іваном Миколайовичем Крамським. Це знайомство надовго визначив творчість живописця.

У 1864 р., коли Рєпін нарешті поступив в Академію мистецтв, він вже був прихильником ідей передвижництва. Перша картина, яка принесла молодому живописцю гучну популярність, - «Бурлаки на Волзі» (1870-1873 рр.) - як раз втілювала все, що шукали передвижники. Тут і побутовий жанр, причому той, якого вимагав час, - на полотні показана нелюдська по своїй важкості життя простого народу. Тут і портрети: одинадцять бурлаков - одинадцять різних характерів, душевних стані, життєві історії, які можна прочитати, якщо вдивитися в їхні обличчя.

Однак робота виходить за рамки цих жанрів: тут є нескінченний простір протилежного берега Волги, високе небо, могутня сила, воплотившаяся в бурлацьке упряжці. Навіть розміри картини посилюють враження розмаху. Рєпін надав сучасному сюжетом ті якості, які до нього зустрічалися лише в полотнах на історичні та міфологічні теми.

У 1873 р. Рєпін закінчив академію і як кращий випускник отримав можливість з'їздити за казенний рахунок у Францію і Італію.

Повернувшись в Росію, Рєпін знову звернувся до реалістичних сюжетів. Центральна робота цього періоду - «Хресний хід в Курській губернії» (1880-1883 рр.). Багато чого на цьому полотні нагадує про картині «Бурлаки на Волзі». Але якщо в «Бурлаках...» чи не головною для художника була тема величезних сил, які таяться в російському народі, то в «Хресному ході...» переважає соціальна сатира, часом на грані карикатури.

У 80-х роках Рєпін написав кілька картин, героями яких стали революціонери: «Відмова від сповіді» (1879-1885 рр..), «Арешт пропагандиста» (1880-1892 рр.) і найвідомішу з них - «Не чекали» (1884-1888 рр). У цих роботах позначилися всі достоїнства живописної манери майстри: точність портретних характеристик, ретельно вивірена композиція, ставлення до сучасності як до подій історичного масштабу.

До часу розквіту таланту Рєпіна відносяться його знамениті картини на історичні сюжети «Іван Грозний і син його Іван 16 листопада 1581 року» (1885) і «Запорожці пишуть листа турецькому султану» (1878-1891 рр..).

Художника приваблювали не переломні моменти в історії, а ситуації, в яких найбільш повно розкривалися ті чи інші людські почуття і стани. Так, у полотні «Іван Грозний і син його Іван» важливі не стільки прикмети часу, скільки сильні, воістину шекспірівські почуття. Головне в цій роботі - очі царя, в яких біль, жах, розпач і каяття майже перейшли в безумство. Історичні декорації лише підкреслюють важливість почуттів, а також дозволяють персонажам Рєпіна відкрито виражати їх.

«Запорожці...» - картина про політичні події на Україні XVII ст., однак для художника важливіше за все було показати сміх (щоб зрозуміти сюжет цього полотна, потрібно знати: лист султану було гранично образливим і жахливо непристойним). Здається, тут зображені всі різновиди сміху: від гучного реготу до стриманого насміхання, - вся міміка і пози усміхнених людей.

Настав XX ст. на зміну прийшло нове передвижникам покоління з іншими смаками та інтересами. Після Жовтня 1917 р. репинська дача «Пенати» в Куоккале опинилася на території відокремилася Фінляндії, а сам Рєпін потрапив в еміграцію. Він прожив ще довго і писав картини до кінця життя, але його епоха залишилася в минулому.

 

Зміст книги «Енциклопедія мистецтва»