Вся бібліотека >>>

Зміст книги >>>

 


Академія мистецтв СРСР. Інститут теорії та історії образотворчих мистецтв

ЗАГАЛЬНА ІСТОРІЯ МИСТЕЦТВ


 Том 2. Мистецтво середніх століть. Книга перша

 

Мистецтво Західної і Центральної Європи в епоху розвиненого феодалізму

 

Мистецтво Скандинавських країн і Фінляндії. Мистецтво Фінляндії

 

 

У першому тисячолітті н.е. племена, що населяли територію Фінляндії, жили в умовах первісно-общинного ладу. Процес його розпаду в 12-13 ст. збігся з сильним натиском Швеції, яка протягом цих двох століть організувала три хрестові походи, що мали на меті завоювання земель, зайнятих фінськими племенами, і насильницьке навернення фінів у християнство. Фінляндія була оголошена герцогством, на її території були засновані укріплені пункти; шведські феодали і духовенство захопили найбільш родючі землі. Шведське завоювання прискорило процес феодалізації країни, але, як і в самій Швеції, феодалізм не отримав Тут повного розвитку. Фінський селянин не знав кріпосного права, однак жорстокий економічний гніт шведських феодалів неодноразово викликав селянські повстання. Одночасно зі шведської реформацією при королі Густаве Вазі в Фінляндії також була здійснена лютеранська реформація (16 ст.). До цього часу відноситься розробка фінської писемності та переклад на фінську мову Нового заповіту. У 1591 р. Фінляндія була проголошена великим князівством, але це анітрохи не послабило її залежності від Швеції, котра тривала до початку 19 століття.

 

Собор в Турку

 

Собор в Турку. План (до 1370 р.)

 

Порівняно пізнє формування класового ладу і еволюція феодалізму в умовах постійної залежності від Швеції визначили деякі суттєві особливості фінської культури. Література Фінляндії аж до 19 ст. розвивалася лише у формах народної поезії. В архітектурі - в найбільших культових будівлях і в укріплених замках - позначилося безсумнівна вплив зразків шведського зодчества; в пам'ятках менше значних, наприклад в сільських церковних будівлях, чіткіше виражені риси власне фінського мистецтва.

З поширенням християнства у Фінляндії почалося церковне будівництво. Найбільша храмова споруда середньовічної Фінляндії - собор у Турку (Або), найдавнішому місті країни (рис. на сторінках 487, мал. 405 6). Будівництво собору почалося в 13 ст. у романських формах; в той час це була зальна споруда з кількома капелами по бічних сторонах. В подальший час будівництво храму велося не з каменю, а з цегли. В першій половині 14 ст. до західного фасаду була прибудована масивна башта, а східна частина храму подовжена і отримала хор з обходом багатокутних обрисів. Після 1370 р. собор придбав свій більш або менш остаточний вигляд; до хору було добудовано кілька капел. Капели вздовж обох бічних фасадів були об'єднані новими зовнішніми стінами в свого роду додаткові нефи, так що споруда, подібно шведському собору в Упсалі, набула вигляду пятинефного споруди. Оскільки в результаті цих прибудов інтер'єр собору виявився затемненим, стіни середнього нефа були підняті на один ярус і забезпечені вікнами, в результаті чого храм отримав у поперечному розрізі традиційні базиликальные обриси. Зовні собор відрізняється масивністю форм і не нагадує готичного будівлі; простінки дуже широкі, стрельчатость прорізів виражена слабо. Особливо важкою здається квадратна в плані фасадна вежа. Мабуть, схильність до великих масивів, до глухої тяжкості стін відповідала місцевим смакам. Аскетична строгість форм характерна й для соборної інтер'єру.

Як і в скандинавських країнах, церкви сільського типу складають другий важливий напрямок у середньовічній архітектурі Фінляндії. Сам тип цих невеликих прямокутних у плані будівель з вежею над західним фасадом і прямокутним хором перенесено в Фінляндії зі Швеції, але тут він придбав характерні місцеві особливості. Матеріалом для стін у фінських церквах служив зазвичай граніт; нерідко це майже необроблені валуни, проміжки між якими заповнені товстими швами розчину. Враження елементарної простоти, що межує з примітивністю, що породжують деякі скандинавські споруди подібного роду, характерно і для фінських церков з їх темними масивними стінами, поцяткованими нерівними світлими швами. До споруд цього типу відносяться церкви в ЭккеРе і Хаммарланде.

Протягом наступних двох століть - 14-го і 15-го,- коли в скандинавських країнах встановилося панування готичного мистецтва, даний тип церков кілька видозмінився. Загальна об'ємна структура під чому ще залишалася близькою до старих зразків, але дещо збільшилися розміри будівель, вежа ставилося окремо або зовсім відсутня, з поздовжніх сторін пристроювалися, а головне простір інтер'єру поділялось двома рядами низьких стовпів на три мініатюрних нефа, нагадуючи тим самим інтер'єри зальних церков. Зовні готичні риси цих будівель виражені слабо, але всередині є стрілчасті склепіння, нерідко з зірчастим малюнком нервюр. Особливістю цих споруд є їх високі фронтони на торцевих фасадах, які зводилися не З Гранітних брил, як вся інша стіна, а з цегли, причому фігурною кладкою на фронтонах створювався різного роду декоративний візерунок у вигляді невеликих стрілчастих ніш, хрестів і перснів, ступінчастих зигзагів. Мабуть, тут у спрощеному вигляді відтворювалися мотиви нерідко вельми складні по малюнку фронтонів, прикрашали цегляні готичні церкви Балтійського узбережжя Німеччини та інших країн. Залежно від характеру декоративного малюнка фронтонів фінські церкви 14-15 ст. класифікуються за окремими дослідниками групам. До пам'ятників описаного типу належать церкви в Тенала (рис. на стор. 488), Сіпо, Ваная (мал. 405 а) та багато інших; до них примикає побудована цілком з цегли відома церква у Хаттула. На відміну від шведських церков у фінських будівлях скульптурні прикраси у вигляді тимпанів над порталами відсутні, але всередині склепіння церков покривалися розписами, як, наприклад, у згаданій церкві в Хаттула, де фігурні зображення поєднуються з багатим рослинним орнаментом.

Крім культових споруд у Фінляндії в той же період будувались монументальні замки, з яких найбільшою виразністю має замок Олавінлінна (шведська назва - Олафсборг) в місті Савонлінна (мал. 404). Замок розташований на крихітному острівці, і його піднімаються прямо з води могутні стіни і круглі башти, складені в характерній для Фінляндії грубої кам'яній кладці, владно панують над спокійною гладдю озера.

Після церковної реформи в першій половині 16 ст. будівництво церков у виснаженій війнами та внутрішніми конфліктами Фінляндії фактично припинилося. Воно відновилося в 17 столітті, коли стали зводитися переважно дерев'яні церковні споруди, конструктивно-тектонічних особливості яких знайшли своє відображення мотиви архітектури нових художніх епох.

 

 

«Загальна історія мистецтв»

 

 

Наступна стаття >>>

 

 

 

Вся бібліотека >>>

Зміст книги >>>